Від В'ячеслава Володимировича (з Юрієм Довгоруким) до Болеслава Польского, Їндриха Чеського і до угорських воєвод, 1149 р.
2.
богъ помози зѧтю нашемоу королеви. и братоу нашемоу болеславу. и сынови нашемоу индриховѣ. ѡже межи нами добра хочете но ѡбаче ѡже ны сѧ велите мирити. то не стоите на нашеи земли. а жизни нашеѧ ни селъ нашихъ не гоубите. нъ ать изѧславъ поидеть въ свои володимиръ. а вы въ своѭ землѭ. поидите. а вѣ сѧ своимъ братъмь и сынъмь изѧславъмь сами. вѣдаємы (388).
Переклад
Бог поможи зятю нашому королю, і братові нашому Болеславу, і синові нашому Індриху, що ви нас помирити хочете. Але якщо ви вимагаєте, щоб ми помирилися, то не стійте на нашій землі і наше майно та наші села не нищіть. Але нехай Ізяслав піде у свій Володимир, а ви в свою землю підіть. А ми обидва зі своїм братом і сином Ізяславом самі порозуміємось.
Немає коментарів:
Дописати коментар