Від В'ячеслава Володимировича до Юрія Довгорукого, 1151 р.
10.
оу тебе сыновъ. -з-. а ıа ихъ ѿ тебе не ѿгонѭ. а оу мене ѡдина дъва сыны Изѧславъ и Ростиславъ. а инии моложьшии сѫть же. но ıа брате тобѣ мълвлѭ. Роусьскы дѣлıа землѣ и христьіанъ дѣлıа. поѣди же въ свои Переѧславль и Коурьскъ. и съ своими сынъми а ѡнамо оу тебе Ростовъ Великыи. и Ольговичи поусти домови. а сами сѧ оурѧдимъ. а крови христьіаньскы не пролѣимы. пакы ли по своємоу замыслоу поидеши. ако же єси и поѣхалъ... а тои ны прѣчистѣи Госпожи сѫдити съ сынъмь своимь и Богъмь нашимь. въ сии вѣкъ и въ бѫдѫщии (430—431).
Переклад
У тебе сім синів, і я їх від тебе не відганяю. А в мене лише два сини, Ізяслав і Ростислав, а інші ж молодші. Отож я, брате, тобі кажу задля Руської землі і задля християн: «Поїдь ти у свій Переяславль і в Курськ зі своїми синами, а там у тебе Ростов Великий. І Ольговичів відпусти додому. А ми самі домовимось і крові християнської не пролиймо. Чи ти за своїм наміром таки підеш, як ти ото і поїхав? … А їй нас судити, пречистій владичиці, із сином її і богом нашим, у цей вік і в майбутній.
Показ дописів із міткою прохання. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою прохання. Показати всі дописи
15.10.12
Єфрім Ісухії, № 605
Грамота № 605
Покланıаниє отъ Єфрѣма къ братоу моємоу Исоухии. Не распрашавъ розгнѣва сѧ: мене игоуменъ не поустилъ. А ıа прашалъ сѧ, нъ посълалъ съ Асафъмь къ посадьникоу медоу дѣлıа. А пришьла єсвѣ, оли звонили. А чемоу сѧ гнѣваєши? А ıа вьсьгда оу тебе. А соромъ ми, оже ми лихо мълвлıаше. И покланıаѭ ти сѧ, братьче мои, то си хотıа мълви. Ты єси мои, а ıа твои.
Переклад
Уклін від Єфріма братові моєму Ісухії. Ти розгнівався, не розпитавши: мене ігумен не пустив. А я відпрошувався, але він послав мене з Асафом до посадника по мед. А прийшли ми двоє, коли дзвонили. Чому ж ти гніваєшся? Адже я завжди в тебе. А соромно мені, що ти зле мені говорив. І [все ж таки] вклоняюся тобі, братику мій, хоч ти й таке говори. Ти мій, а я твій.
Покланıаниє отъ Єфрѣма къ братоу моємоу Исоухии. Не распрашавъ розгнѣва сѧ: мене игоуменъ не поустилъ. А ıа прашалъ сѧ, нъ посълалъ съ Асафъмь къ посадьникоу медоу дѣлıа. А пришьла єсвѣ, оли звонили. А чемоу сѧ гнѣваєши? А ıа вьсьгда оу тебе. А соромъ ми, оже ми лихо мълвлıаше. И покланıаѭ ти сѧ, братьче мои, то си хотıа мълви. Ты єси мои, а ıа твои.
Переклад
Уклін від Єфріма братові моєму Ісухії. Ти розгнівався, не розпитавши: мене ігумен не пустив. А я відпрошувався, але він послав мене з Асафом до посадника по мед. А прийшли ми двоє, коли дзвонили. Чому ж ти гніваєшся? Адже я завжди в тебе. А соромно мені, що ти зле мені говорив. І [все ж таки] вклоняюся тобі, братику мій, хоч ти й таке говори. Ти мій, а я твій.
В'ячеслав Володимирович Юрію Долгорукому, 1151 р.
Від В'ячеслава Володимировича до Юрія Довгорукого, 1151 р.
9.
азъ єсмь брате тобѣ мъного мълвилъ. и Изѧславоу ѡбѣма вама. не пролиита крови христьіаньскы. ни погоубита Роусьскы землѣ того ва єсмь боронѧ и не правилъ себе ѡже мѧ переѡбидила и пьрвоє и дроугоє. и бещьстьє на мене єста положила. а пълкы имѣѭ а силѫ имѣѭ. и богъ ми далъ. но ıазъ Роуськыѧ дѣлıа землѣ. и христıанъ дѣлıа. того вьсего не помѧнѫлъ. нъ и єще то вамъ єсмь. ıавилъ. ѡже Изѧславъ ѣда битъ сѧ. съ Игорьмъ тако. мълвить. ıазъ Кыєва не собѣ ищѫ. нъ ѡно ѡтьць мои Вѧчьславъ. братъ старѣи. а тому єго ищѫ. а то ти мълвить битъ сѧ ѣда а и богъ ємоу помоглъ. а ѡнъ же Кыєвъ собѣ. и єще над тѣмь. и Тоуровъ и Пиньскъ оу мене ѿѧлъ. то ти Изѧславъ мѧ тѣмь приѡбидилъ. а ты пакы брате поѣда Переѧславлю съ Изѧславъмь. битъ сѧ. тако же мълвиши. азъ Кыєва не собѣ ищѫ. ѡно оу мене братъ старѣи Вѧчьславъ. ıако и ѡтьць мънѣ а тому єго ищѫ. а богъ ти помоглъ. а ты же Кыєвъ собѣ. и єще надъ тѣмь Пересопьницѭ и Дорогобоужь єси оу мене ѿѧлъ а ты мѧ тако переѡбидилъ а мънѣ єси Вышегородъ ѡдинъ далъ. ıа же того вьсего не правилъ. Роусьскыѧ дѣлıа землѣ. и христьіанъ дѣлıа и єще ваю єсмь оустѧгывалъ. а вы мене не слоушаєта тоти ни мънѣ єста не оуправила єже рекъша нъ богови то ми єси мълвилъ. противоу моложьшемоу не могѫ сѧ поклонити се же Изѧславъ аче и двоича стѫпилъ слова своего се же нынѣ добывъ Кыєва. и поклонилъ ми сѧ. и чьсть на мънѣ положилъ и Кыєвѣ мѧ посадилъ и ѡтьцьмь мѧ назъвалъ. а ıа єго сынъмь. дажь єси реклъ моложьшемоу сѧ не поклонѭ. да се ıазъ тебе старѣи. єсмь. не малъмьъ нъ мъногъмь. азъ оуже. бородатъ а ты сѧ єси родилъ. пакы ли хочеши на моє старишиньство поѣхати ıако то єси поѣхалъ. да богъ за вьсимь (429—430).
Переклад
Я, брате, вже багато говорив тобі і Ізяславу, обом вам: «Не проливайте крові християнської, не нищіть Руську землю». Це вам заборонявши, я не зважав на себе, що ви обидва мене сильно образили, і перший раз, і другий, і безчестя на мене склали. А я війська маю і силу маю, бо бог мені дав. Але я задля Руської землі і задля християн того всього не згадував, а навіть ще й те вам дав знати, що Ізяслав, їдучи битися з Ігорем, так каже: «Я Києва не собі домагаюсь, але он батько мій В’ячеслав, брат старший, і йому його я домагаюсь». А як він це говорив, битися їдучи, то й бог йому допоміг. А він же — Київ собі, а іще до того й Турів, і Пінськ у мене відняв. Тож Ізяслав мене тим сильно образив. А ти також: «Брате, поїдь до Переяславля з Ізяславом битися». Ти так само говориш: «Я Києва не собі домагаюсь. Он у мене брат старший В’ячеслав, він як батько мені, і йому його я домагаюсь». І бог тобі допоміг. А ти ж — Київ собі, а ще до того Пересопницю і Дорогобуж у мене відняв. І ти мене так само сильно образив, а мені один Вишгород дав. Та я на все те не зважав задля Руської землі і задля християн, а ще вас обох стримував. А ви мене обидва не слухаєте, хоча ж не мені ви не вгодили, як кажуть, а богові. І таке ти мені сказав: «Перед молодшим я не можу поклонитися». А от Ізяслав, хоча й двічі він відступив від свого слова, а тепер оце, добувши Київ, поклонився мені, і честь мені склав, і в Києві мене посадив на престол, і батьком мене назвав, а я його — сином. А що ти казав: «Молодшому я не поклонюся», то я ось старший за тебе не на мало, а на багато. Я вже бородатим [був], а ти родився. Якщо ж ти хочеш на моє старшинство поїхати, як оце ти поїхав,— то хай буде воля божа в усьому.
9.
азъ єсмь брате тобѣ мъного мълвилъ. и Изѧславоу ѡбѣма вама. не пролиита крови христьіаньскы. ни погоубита Роусьскы землѣ того ва єсмь боронѧ и не правилъ себе ѡже мѧ переѡбидила и пьрвоє и дроугоє. и бещьстьє на мене єста положила. а пълкы имѣѭ а силѫ имѣѭ. и богъ ми далъ. но ıазъ Роуськыѧ дѣлıа землѣ. и христıанъ дѣлıа. того вьсего не помѧнѫлъ. нъ и єще то вамъ єсмь. ıавилъ. ѡже Изѧславъ ѣда битъ сѧ. съ Игорьмъ тако. мълвить. ıазъ Кыєва не собѣ ищѫ. нъ ѡно ѡтьць мои Вѧчьславъ. братъ старѣи. а тому єго ищѫ. а то ти мълвить битъ сѧ ѣда а и богъ ємоу помоглъ. а ѡнъ же Кыєвъ собѣ. и єще над тѣмь. и Тоуровъ и Пиньскъ оу мене ѿѧлъ. то ти Изѧславъ мѧ тѣмь приѡбидилъ. а ты пакы брате поѣда Переѧславлю съ Изѧславъмь. битъ сѧ. тако же мълвиши. азъ Кыєва не собѣ ищѫ. ѡно оу мене братъ старѣи Вѧчьславъ. ıако и ѡтьць мънѣ а тому єго ищѫ. а богъ ти помоглъ. а ты же Кыєвъ собѣ. и єще надъ тѣмь Пересопьницѭ и Дорогобоужь єси оу мене ѿѧлъ а ты мѧ тако переѡбидилъ а мънѣ єси Вышегородъ ѡдинъ далъ. ıа же того вьсего не правилъ. Роусьскыѧ дѣлıа землѣ. и христьіанъ дѣлıа и єще ваю єсмь оустѧгывалъ. а вы мене не слоушаєта тоти ни мънѣ єста не оуправила єже рекъша нъ богови то ми єси мълвилъ. противоу моложьшемоу не могѫ сѧ поклонити се же Изѧславъ аче и двоича стѫпилъ слова своего се же нынѣ добывъ Кыєва. и поклонилъ ми сѧ. и чьсть на мънѣ положилъ и Кыєвѣ мѧ посадилъ и ѡтьцьмь мѧ назъвалъ. а ıа єго сынъмь. дажь єси реклъ моложьшемоу сѧ не поклонѭ. да се ıазъ тебе старѣи. єсмь. не малъмьъ нъ мъногъмь. азъ оуже. бородатъ а ты сѧ єси родилъ. пакы ли хочеши на моє старишиньство поѣхати ıако то єси поѣхалъ. да богъ за вьсимь (429—430).
Переклад
Я, брате, вже багато говорив тобі і Ізяславу, обом вам: «Не проливайте крові християнської, не нищіть Руську землю». Це вам заборонявши, я не зважав на себе, що ви обидва мене сильно образили, і перший раз, і другий, і безчестя на мене склали. А я війська маю і силу маю, бо бог мені дав. Але я задля Руської землі і задля християн того всього не згадував, а навіть ще й те вам дав знати, що Ізяслав, їдучи битися з Ігорем, так каже: «Я Києва не собі домагаюсь, але он батько мій В’ячеслав, брат старший, і йому його я домагаюсь». А як він це говорив, битися їдучи, то й бог йому допоміг. А він же — Київ собі, а іще до того й Турів, і Пінськ у мене відняв. Тож Ізяслав мене тим сильно образив. А ти також: «Брате, поїдь до Переяславля з Ізяславом битися». Ти так само говориш: «Я Києва не собі домагаюсь. Он у мене брат старший В’ячеслав, він як батько мені, і йому його я домагаюсь». І бог тобі допоміг. А ти ж — Київ собі, а ще до того Пересопницю і Дорогобуж у мене відняв. І ти мене так само сильно образив, а мені один Вишгород дав. Та я на все те не зважав задля Руської землі і задля християн, а ще вас обох стримував. А ви мене обидва не слухаєте, хоча ж не мені ви не вгодили, як кажуть, а богові. І таке ти мені сказав: «Перед молодшим я не можу поклонитися». А от Ізяслав, хоча й двічі він відступив від свого слова, а тепер оце, добувши Київ, поклонився мені, і честь мені склав, і в Києві мене посадив на престол, і батьком мене назвав, а я його — сином. А що ти казав: «Молодшому я не поклонюся», то я ось старший за тебе не на мало, а на багато. Я вже бородатим [був], а ти родився. Якщо ж ти хочеш на моє старшинство поїхати, як оце ти поїхав,— то хай буде воля божа в усьому.
10.10.12
Яким та Сем'юн Дмитру, № 735
Грамота № 735
Отъ Якыма и отъ Сьмьюна къ Дъмитроу. Въдаи паробъкоу семоу конь полоубоуивъ же шизыи и, сътворѧ добрѣ, помози ємоу поправити — любо и до Коростомлıа.
Переклад
Вiд Якима i Сем’юна до Дмитра. Дай парубку цьому коня дуркуватого сивого i, будь ласка, поможи йому доставити [вантаж] — хоча б i до Коростомля.
Отъ Якыма и отъ Сьмьюна къ Дъмитроу. Въдаи паробъкоу семоу конь полоубоуивъ же шизыи и, сътворѧ добрѣ, помози ємоу поправити — любо и до Коростомлıа.
Переклад
Вiд Якима i Сем’юна до Дмитра. Дай парубку цьому коня дуркуватого сивого i, будь ласка, поможи йому доставити [вантаж] — хоча б i до Коростомля.
04.10.12
В'ячеслав Володимирович Ґезі II, 1151 р.
№ 7. Від В'ячеслава Володимировича (з Ізяславом Мстиславичем) до угорського короля Ґези ІІ, 1151 р.
ты нама єси тако оучинилъ ıако же можеть тако братъ роженыи братоу своємоу. или сынъ ѡтьцю ако же ты нама помоглъ. вѣ же пакы брате собѣ мълвивѣ. нама даи богъ нероздѣльно съ тобоѭ быти ничимьже. но аче твоıа ѡбида къде а нама даи богъ тоу самѣма быти за твоѭ ѡбиду. или пакы братьєѭ своєѭ или съ сынъми своими. и пълкы своими. а нама сѧ тобѣ нѣчимь ѡтъкоупити семоу. толико главоѭ своєѭ ако же ты нама єси сътворилъ. нынѣ тако же своє дѣло съвьрши добро. самого тебе не зовемъ. занє же цьсарь ти ратьнъ. нъ поусти на помочь. любо такѫ же пакы а сильнѣишѭ того поусти на. съ братъмь съ своимь Мьстиславъмь а съ наю сынъмь занє же Гюргии єсть сильнъ. а Давидовичи и Ольговичи съ нимь сѫть. аче и половьци дикии съ нимь. а и тыи золотъмь възводить нынѣ же брате сеѣ весны помози на. даже бѫдевѣ сеѣ весны. вѣ порозна. а вѣ бѫдевѣ съ своими пълкы тобѣ въ помочь. пакы ли сѧ ты ѡтъ цьсаря оуправиши. а ты бѫди нама помощьни а вьсе ти съкажѭть твои мѫжи. и братъ твои Мьстиславъ како ны богъ помоглъ. и пакы како сѧ по насъ ѧла Роусьскаıа землıа и чьрнии клобоуци (420—421).
Переклад
Ти нам так учинив, як може тільки брат рідний братові своєму або син батькові, так ото й ти нам обом поміг. І ми знову, брате, між собою кажемо: «Дай нам бог нероздільно з тобою бути в усьому». А якщо твоя образа де, то дай нам бог там самим стати за твою образу, або ж [із] братами своїми, або із синами своїми і полками своїми. А нам тобі нічим за це відплатити, тільки головами своїми, так, як ти нам обом учинив. Тепер так само добре своє діло заверши. Самого тебе ми не кличемо, тому що цесар проти тебе воює, але пошли нам допомогу. Або таку саму, або ж сильнішу від тієї пришли нам із братом своїм, а з нашим сином Мстиславом, тому що Юрій сильний, а Давидовичі та Ольговичі з ним, а ще й половці дикі з ним, бо він їх за золото приводить. А тепер, брате, цієї весни допоможи нам. А якщо ми оба цієї весни будемо незайняті, то ми станемо зі своїми військами тобі на допомогу. А як ти від цесаря позбавишся, то ти будь нам помічником. А все тобі скажуть твої люди і брат твій Мстислав: як нам бог допоміг, а ще як за нами стала вся Руська земля і чорні клобуки.
ты нама єси тако оучинилъ ıако же можеть тако братъ роженыи братоу своємоу. или сынъ ѡтьцю ако же ты нама помоглъ. вѣ же пакы брате собѣ мълвивѣ. нама даи богъ нероздѣльно съ тобоѭ быти ничимьже. но аче твоıа ѡбида къде а нама даи богъ тоу самѣма быти за твоѭ ѡбиду. или пакы братьєѭ своєѭ или съ сынъми своими. и пълкы своими. а нама сѧ тобѣ нѣчимь ѡтъкоупити семоу. толико главоѭ своєѭ ако же ты нама єси сътворилъ. нынѣ тако же своє дѣло съвьрши добро. самого тебе не зовемъ. занє же цьсарь ти ратьнъ. нъ поусти на помочь. любо такѫ же пакы а сильнѣишѭ того поусти на. съ братъмь съ своимь Мьстиславъмь а съ наю сынъмь занє же Гюргии єсть сильнъ. а Давидовичи и Ольговичи съ нимь сѫть. аче и половьци дикии съ нимь. а и тыи золотъмь възводить нынѣ же брате сеѣ весны помози на. даже бѫдевѣ сеѣ весны. вѣ порозна. а вѣ бѫдевѣ съ своими пълкы тобѣ въ помочь. пакы ли сѧ ты ѡтъ цьсаря оуправиши. а ты бѫди нама помощьни а вьсе ти съкажѭть твои мѫжи. и братъ твои Мьстиславъ како ны богъ помоглъ. и пакы како сѧ по насъ ѧла Роусьскаıа землıа и чьрнии клобоуци (420—421).
Переклад
Ти нам так учинив, як може тільки брат рідний братові своєму або син батькові, так ото й ти нам обом поміг. І ми знову, брате, між собою кажемо: «Дай нам бог нероздільно з тобою бути в усьому». А якщо твоя образа де, то дай нам бог там самим стати за твою образу, або ж [із] братами своїми, або із синами своїми і полками своїми. А нам тобі нічим за це відплатити, тільки головами своїми, так, як ти нам обом учинив. Тепер так само добре своє діло заверши. Самого тебе ми не кличемо, тому що цесар проти тебе воює, але пошли нам допомогу. Або таку саму, або ж сильнішу від тієї пришли нам із братом своїм, а з нашим сином Мстиславом, тому що Юрій сильний, а Давидовичі та Ольговичі з ним, а ще й половці дикі з ним, бо він їх за золото приводить. А тепер, брате, цієї весни допоможи нам. А якщо ми оба цієї весни будемо незайняті, то ми станемо зі своїми військами тобі на допомогу. А як ти від цесаря позбавишся, то ти будь нам помічником. А все тобі скажуть твої люди і брат твій Мстислав: як нам бог допоміг, а ще як за нами стала вся Руська земля і чорні клобуки.
14.09.12
Містята Гавші та Сдилі, №422
Грамота №422
Отъ Мѣстѧты къ Гавъши и къ Съдилѣ. Попытаита ми конıа. А Мѣстѧта сѧ вама покланıа. Аже ва чьто надобѣ, а сълита къ мънѣ, а грамотѫ въдаита. А оу Павьла скота попросита...
Переклад
Вiд Мiстяти до Гавші і до Сдили. Попитайте менi коня. А Мiстята вам шле уклін. Якщо вам що треба, то шлiть до мене [листа], а [посланцеві] грамоту дайте. А грошей пропросiть у Павла…
Отъ Мѣстѧты къ Гавъши и къ Съдилѣ. Попытаита ми конıа. А Мѣстѧта сѧ вама покланıа. Аже ва чьто надобѣ, а сълита къ мънѣ, а грамотѫ въдаита. А оу Павьла скота попросита...
Переклад
Вiд Мiстяти до Гавші і до Сдили. Попитайте менi коня. А Мiстята вам шле уклін. Якщо вам що треба, то шлiть до мене [листа], а [посланцеві] грамоту дайте. А грошей пропросiть у Павла…
13.09.12
Ніжка Завиду, №644
Грамота №644
Отъ Нѣжькы къ Завидоу. Чемоу не въсълеши, чьто ти єсмь въдала ковати? Я дала тобѣ, а Нѣжѧтѣ не дала. Али чимь єсмь виновата, а въсъли отрокъ. А въдалъ ми єси хамьць; а чи за то не даси, а въсъли ми вѣсть. А не сестра ıа вамъ, оже тако дѣлаєте, не исправите ми ничьто же! А въ три кълтъкы въкоуи; то ти -д- золотьници въ кольцю тою.
Переклад:
Вiд Нiжки до Завида. Чому ти не присилаєш, що я тобi дала кувати? Я ж дала тобi, а Нiжатi не давала. Якщо я щось винна, то пошли судового виконавця. Ти дав менi полотно – то ти за те не даєш? То повiдом менi. То я вам тоді не сестра, якщо ви так чините, не виконуєте менi нiчого! То у три колти викуй, там тобі 4 золотники в тих двох кільцях.
Отъ Нѣжькы къ Завидоу. Чемоу не въсълеши, чьто ти єсмь въдала ковати? Я дала тобѣ, а Нѣжѧтѣ не дала. Али чимь єсмь виновата, а въсъли отрокъ. А въдалъ ми єси хамьць; а чи за то не даси, а въсъли ми вѣсть. А не сестра ıа вамъ, оже тако дѣлаєте, не исправите ми ничьто же! А въ три кълтъкы въкоуи; то ти -д- золотьници въ кольцю тою.
Переклад:
Вiд Нiжки до Завида. Чому ти не присилаєш, що я тобi дала кувати? Я ж дала тобi, а Нiжатi не давала. Якщо я щось винна, то пошли судового виконавця. Ти дав менi полотно – то ти за те не даєш? То повiдом менi. То я вам тоді не сестра, якщо ви так чините, не виконуєте менi нiчого! То у три колти викуй, там тобі 4 золотники в тих двох кільцях.
Підписатися на:
Дописи (Atom)